Про товариство
 

Новини

 

Історія

 

Соціальний розвиток

 

Благодійність і спонсорство

Виробництва
  Етилену і поліетилену
 

Хлорвінілу і каустичної соди

 

Продукція

Інвестиційні проекти
  Модернізація ВХМ

Комерційні пропозиції

Інформація ПрАТ "ЛУКОР"

Тендери

  Умови проведення
  Документація
  Оголошені тендери
  Інформація про переможців
Прес-релізи
Контакти
Регіон
  Місцеві новини
  Спортивні новини
"Нафтохімік"
  Спортивний клуб
  Футбольний клуб
Фотогалерея
"Калуський нафтохімік"
  Архів новин

 

 

Підкорився нафтохімікам і стрункий Петрос,

   або Як представники товариства "КАРПАТНАФТОХІМ" підняли прапори держави та підприємства на вершині Карпат з нагоди Дня незалежності України та свого професійного свята
   До чергового сходження на одну із вершин Українських Карпат нафтохіміків Калуша спонукало і рішення компанії "ЛУКОЙЛ" про відновлення роботи основних виробництв "КАРПАТНАФТОХІМу". Не випадково була обрана для підкорення і гора Петрос (2020 м), яка входить у число так званих двотисячних вершин Карпат. Дві з них, а саме Говерлу (2061 м) та Піп-Іван (2028 м) калуські нафтохіміки підкорили у 2006 та 2011 роках, приурочивши свої сходження своєму професійному святу, ювілея ВАТ "ЛУКОЙЛ" (15 та 20 років) та Дню незалежності України.
   – Після підкорення Говерли і Піп-Івана, – розповідає голова фізкультурно-спортивного клубу "Нафтохімік" Василь Худин, – усі прагнуть піднятися саме на вершину Петроса. – І вона, скажу вам відверто, своєю природною будовою, а це, насамперед, стрімкість на останніх двох кілометрах підйому, створює чимало проблем. Тому часто навіть досвідчені туристи ще називають цю вершину Карпат струнким Петросом.
   Варто сказати, що склад туристичної групи калуських нафтохіміків і цього разу був солідним. У "збірну" команду, яку очолив генеральний директор Володимир Шулиндін, увійшли головні спеціалісти та начальники служб і відділів підприємства, а також шість його молодих спеціалістів, які лише в останні роки поповнили колектив нафтохіміків.
   – Такий склад команди лише підсилював інтерес до підкорення Петроса як уже солідних наших керівників і спеціалістів, так і молоді, – говорить виконуючий обов'язки заступника гендиректора з управління персоналом Ігор Мацьків. – Адже одні прагнуть довести, що, так би мовити, є ще порох у порохівницях, а інші – розкрити свої нові здібності. Тому, думаю, нововведення правильне, і воно стане традиційним.
   А тим часом 23 серпня група туристів-нафтохіміків прибула автобусом до урочища Козьменщик, що знаходиться на території Закарпаття. Звідси на дещо забутих, але таких необхідних у гірській місцевості машинах ГАЗ-66 дісталася до так званої перемички між вершинами Говерла та Петрос.
   І хоча погодні умови у підніжжя гори бажали бути кращими, адже через густий туман її не було видно і орієнтуватися доводилося лише за відповідними знаками і сигналами гіда Василя Худина, який використовував задля цього суддівський свисток, але настрій в усіх був піднесений. Особливо впевнено почувалася молодь на чолі з головою Ради молодих спеціалістів Іваном Лазоришиним, у рюкзаку якого, як пізніше з'ясувалося, були не лише бутерброди. Але Іван Іванович не виглядав стурбованим, що саме йому дістався додатковий вантаж. Адже, не дивлячись на молодий вік, за його плечима підкорення чи не усіх вершин Чорногірського масиву Українських Карпат, і більшість із них він подолав разом з іншими молодими нафтохіміками.
   Різкий підйом крізь кущі чорниці та брусниці дещо збив дихання, а за ним і бойовитість учасників сходження, однак не позбавив їх бажання подолати вершину. А тут і доречний свисток гіда про кількахвилинний привал. Його туристи використали, аби заховати у рюкзаки уже зайвий одяг (усім добряче потеплішало – Авт.) і помилуватися карпатськими краєвидами, адже після півгодинного підйому туман залишився уже внизу.
   І ось ми знову в дорозі. Після відпочинку рух групи дещо пожвавішав, але коли підйом став ще більш струнким, підкорювачі вершин стали розуміти, хто чого вартий. І хоча ніхто особливо не демонстрував свої проблеми, але окремим туристам сходження вгору стало даватися все важче і важче. Та на це і є колектив, у якому тебе знають і розуміють. Особливо зворушливо виглядала взаємопідтримка головного енергетика Віктора Козира та головного механіка підприємств Олександра Бобіва, які, незважаючи на дещо слабшу підготовку одного, вони все ж нога в ногу пройшли усю дистанцію.
   Вершина Петроса ніби ховається за скелястими виступами і спіраллю стежки підйому, тож коли основна група нафтохіміків почула радісні вигуки тих, хто уже досяг мети, для інших це було навіть несподівано. Тим не менше, ці вигуки додавали усім сили, і наші туристи дружно, чіпляючись за каміння і кущі, ринула вперед…
   Ті емоції, які панували у ці хвилини на вершині Петроса, важко передати. Розчервонілі від напруги обличчя світилися в усіх радістю і задоволенням. Вітання рукостискання, обійми – усе було в цей день на п'ятій за висотою вершині Карпат.
   Не забули калуські нафтохіміки і про свою офіційну місію. Після того, як були прилаштовані Державний прапор та прапор товариства "КАРПАТНАФТОХІМ", усі дружно виконали Гімн України, який підхопили туристи з Кривого Рогу, що теж були у цей день на Петросі.
   Підкорення вершини Карпат нафтохіміки «узаконили» шампанським, яке віднайшлося в рюкзаку того ж Івана Лазоришина, та фотографуванням на згадку. А ще такі туристи-професіонали, як Василь Худин, Анатолій Дутчак, Роман Бумбу, розповіли менш досвідченим про те, що вони бачать навколо себе. Почуте теж усіх зацікавило, адже, здавалось би, зовсім рядом (насправді, близько 6 км – Авт.) – найвища українська вершина – Говерла, далі каскад інших гір Чорногірського масиву, який закінчується Піп-Іваном.
   На завершення свого перебування на Петросі калуські нафтохіміки разом з криворіжцями мали намір підняти зруйнований та понівечений нелюдами металевий хрест, який був встановлений поблизу дерев'яної каплички, але цих спільних зусиль без інструментів виявилося замало. Хоча присутні виявили бажання цей хрест все-таки відновити, прибувши спеціально ще раз на Петрос. І Володимир Шулиндін запевнив, що всіляко цьому сприятиме. І це теж викликало оплески і схвалення.
   …Зворотна дорога теж була не з простих, але це були вже не ті труднощі. А жартів значно побільшало. Були вже і своєрідні фотосесії. Учасники усіх трьох сходжень на вершини Карпат у складі збірної калуських нафтохіміків Ростислав Кулик, Роман Флис та Андрій Курташ навіть встигали завести знайомства із тими, хто лише підіймався на вершину Петроса. І хоча внизу чекала вечеря, але ніхто не поспішав, вкотре розглядаючи і милуючись краєвидами Карпат.

   Анатолій Гетьманчук, учасник сходження.

          


2011. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.

2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „КАРПАТНАФТОХІМі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.


червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.


Designed by Mak&ShV studio 
© Lukor