Про товариство
 

Новини

 

Історія

 

Соціальний розвиток

 

Благодійність і спонсорство

Виробництва
  Етилену і поліетилену
 

Хлорвінілу і каустичної соди

 

Продукція

Інвестиційні проекти
  Модернізація ВХМ

Комерційні пропозиції

Інформація ПрАТ "ЛУКОР"

Тендери

  Умови проведення
  Документація
  Оголошені тендери
  Інформація про переможців
Прес-релізи
Контакти
Регіон
  Місцеві новини
  Спортивні новини
"Нафтохімік"
  Спортивний клуб
  Футбольний клуб
Фотогалерея
"Калуський нафтохімік"
  Архів новин

 

 

«Будь Україно, будь «ЛУКОЙЛ» і «КАРПАТНАФТОХІМ», – лунало 24 серпня на вершині Піп-Іван

    Так склалося, що своє чергове сходження на одну із вершин Українських Карпат команда туристів у складі перших керівників і головних спеціалістів ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» – ЗАТ «ЛУКОР» та об’єднаного профкому підприємств здійснила рівно через п’ять років. Саме 1 жовтня 2006 року група нафтохіміків на чолі з першим керівником нафтохімічного комплексу Сергієм Чмихаловим підкорила найвищу вершину Карпат – гору Говерлу. Цю свою перемогу калуські нафтохіміки тоді приурочили 15-річчю компанії «ЛУКОЙЛ».
   – На цей раз причин для сходження на одну з вершин наших Карпат було більш ніж достатньо, – розповідає заступник генерального директора ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Юрій Безуглий. – Адже своє чергове підкорення Карпат ми запланували на 24 серпня, коли наша держава відзначатиме 20-річчя своєї незалежності. – Одночасно на цей період припадають і 20-річний ювілей управляючої компанії «ЛУКОЙЛ», і наше професійне свято – День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості.
   Отож, маючи достатньо вагомі причини для того, аби на одній із вершин Чорногірського масиву Карпат замайоріли державний та корпоративні прапори, нафтохіміки вирішили здійснити сходження. Не виникало особливих проблем і з тим, яку гору підкорювати. Адже такою, на тверде переконання голови ФСК «Нафтохімік» Василя Худина, може бути лише Піп-Іван. Чому?
   – Уже маючи в своєму активі підкорення найвищої вершини Карпат, якою є Говерла, більшість після цього мріє про гору Піп-Іван, – додає Василь Дмитрович. – Хоча вона за висотою над рівнем моря є третьою, поступаючись Говерлі (2061 м) і всього чотирма метрами горі Бребенескул (2032 м). І мені особисто теж ця вершина і навколишні краєвиди дуже подобаються.
   Не повірити нашому гіду, який щороку підкорює чи не усі вершини Українських Карпат, а часто і декілька разів, ми просто не могли, тому з почуттям відповідальності усі налаштовувалися на таке бажанне і водночас хвилююче сходження.
   А здійснити його команда Чмихалова, як висловився один із учасників цього заходу, вирішила з боку прикордонної застави Шибени, що за 35 км від Верховини. Цьому, зрештою, були і певні передумови. Адже ця застава ще з радянських часів була підшефною калуського підприємства, і ці зв’язки нафтохіміки досі підтримують.
   Прикордонники такій співпраці теж раді. І коли група калуських нафтохіміків прибула на заставу, то, окрім теплих вітань від командира застави та його підлеглих, отримала пропозицію подолати нижню частину гори на автомашині ГАЗ-66. Туристи таку ідею сприйняли на «ура», бо, по-перше, час підганяв, а ще, за твердженням таких досвідчених любителів гір, як Анатолій Дутчак, Роман Бумбу і Василь Худин, шлях до вершини – чималий.
   Отож, подолавши на «ГАЗоні» перші кілометри, наші туристи з великим бажанням готові були відразу «вискочити» на вершину Піп-Іван. Але, як мовиться, не кажи гоп, поки не перескочиш… Тож уже неподалік мальовничого озера Марічейка, що, до речі, знаходиться на висоті 1510 метрів над рівнем моря, в окремих членів групи обличчя покрилося потом і набрало рожевого вигляду. Пізніше, щоправда, вони це заперечували і навіть готові були посперечатися, але це усе насправді було. Бо коли одному із найбільших оптимістів у групі захотілося у цей період заспівати, то більшість сприйняла це як жарт.
   … Минуло від початку непростого сходження кілька годин, коли наші туристи з невеличкими перервами дісталися до скелястої частини Піп -Івана. І хоча втома, особливо для тих, кому за 50 і більше, а в групі такі теж були, все більше змушувала підкорювачів гір відпочивати, однак слова А.Дутчака про те, що вершина всього за кілька сотень кілометрів, додавала усім сили і наснаги.
   Особливо Володимиру Микитину, Олександрові Болецькому, Ігорю Мацьківу, Анатолію Волошину, які мало не наввипередки кинулися вгору. Але їх такий порив зупинив звук свистка Василя Дмитровича, а потім і авторитетне нагадування Сергія Чмихалова про те, що сходження на гору має бути організоване і обов’язково з прапором України та компанії у руках.
   … А ось і вона – гора Піп-Іван. Свою назву вона дістала від скелі на вершині, яка нагадувала священика в рясі. Наразі від скелі залишилася купа каміння, а сама вершина гори має пірамідальну форму і вкрита переважно такими рослинами, як яловець сибірський та рододендрон, а також низькорослими ялинами. Відразу впадає у вічі і будівля астрономо-біологічної обсерваторії, яка ще у 30-их роках минулого століття була збудована поляками і яку досі ніхто не береться відродити.
   А на вершину туристи-нафтохіміки піднялися і з прапорами, і з піснями. З нагоди свята незалежності нашої держави виконали Гімн України, який, здавалося, з висоти Піп-Івана долинув і до Карпат Румунії. Було і шампанське, яке так смакувало на вершині під традиційні вигуки «Будьмо!.. Зі святом, Україно, зі святом, «ЛУКОЙЛ» і нафтохіміки Калуша!»

    Анатолій Гетьманчук, учасник сходження.

          


2011. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.

2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „КАРПАТНАФТОХІМі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.


червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.


Designed by Mak&ShV studio 
© Lukor