Про товариство
 

Новини

 

Історія

 

Соціальний розвиток

 

Благодійність і спонсорство

Виробництва
  Етилену і поліетилену
 

Хлорвінілу і каустичної соди

 

Продукція

Інвестиційні проекти
  Модернізація ВХМ

Комерційні пропозиції

Інформація ПрАТ "ЛУКОР"

Тендери

  Умови проведення
  Документація
  Оголошені тендери
  Інформація про переможців
Прес-релізи
Контакти
Регіон
  Місцеві новини
  Спортивні новини
"Нафтохімік"
  Спортивний клуб
  Футбольний клуб
Фотогалерея
"Калуський нафтохімік"
  Архів новин

 

 

На вустах у кожного одне: підприємствам потрібен поступ уперед

    Вечір зустрічі поколінь – ветеранів і молодих спеціалістів ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" і ЗАТ "ЛУКОР", що відбувся недавно в кафе "Баварія", ще раз засвідчив про те, яку увагу приділяє адміністрація підприємств людям, які як колись, так і тепер творили і творять історію цехів, заводів, виробництв. Берімо більше! Як зауважила ведуча вечора директор ПК "Мінерал" Алла Терещенко, своєю працею вони прославляли і продовжують прославляти Калуш, недарма його колись називали містом хіміків, а тепер – нафтохіміків.
   У залі багато молодих людей, ветеранів підприємств, в обличчя яких вдивляються молоді. Дарма, що вже посивіли скроні, може, не та, що в молоді роки, хода... Очі ж іскряться, як і тоді – в 60-их, 70-их, 80-их роках минулого століття, коли вдихали життя в нові цехи і виробництва. Вони згадують про це, а молодь прислухається – це ж бо жива історія рідного підприємства.
   А на стіні – великий екран, до якого особлива увага ветеранів. Адже на ньому зринають кадри, зняті недавно в цехах нових виробництв. Їхні нинішні працівники, немало з яких в залі, розповідають кожен про свою ділянку роботи. Минає час, проходять роки, а в цих людей, це встигають підмітити ветерани, таке ж, як і в них колись, піднесення, такий же порив до праці. Старші люди не пропускають повз увагу жодного слова, що долинає до них з вуст молодих спеціалістів.
   Про гарний настрій присутніх свідчать оплески, які час від часу виринають після сказаних ведучою добрих слів, що стосуються їхнього підприємства. І вже таки добре задзвеніли аплодисменти, коли слово було надано заступнику генерального директора ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ", його головному інженерові Георгію Кунєву. Кому, кому, а цьому керівникові є що сказати молодим. Адже і він колись був таким, як ось тепер вони. Прийшов на підприємство далекого 1967 року, після закінчення Київського політехнічного інституту. Вже давно на перших ролях у керівництві складними хімічними, нафтохімічними комплексами.
   – Мені дуже приємно, – щиро мовить Георгій Петрович, – бути отут разом з вами, молодими. Ми запрошуємо вас до розмови. Будьмо відкритими. Адже у вас, без сумніву, є немало питань, які цікавлять. І не завжди в робочий час є можливість поспілкуватися. Сьогодні – є. Будь ласка...Далі Георгій Петрович побажав молодим фахівцям повсякчас працювати над собою. Адже життя повинно йде вперед. За якихось п’ять-сім років набуті в інституті знання стануть застарілими. Але ж база залишиться! Отже потрібно буде розвиватися.
   Поділився заступник генерального директора підприємства і найближчими планами. Головне, сказав він, – це реконструкція виробництва вінілхлориду. Серйозні завдання належить виконати у 2012 році: гряде величезний капітальний ремонт всіх виробництв. Дуже важливі заходи з цієї програми виконуватимуться на етиленовій установці. Усім буде надана можливість прикластися до цих завдань.
   І знову на екрані молоді люди. Апаратники Володимир Дмитрієв і Роман Чопей, електромонтер Віктор Лесів і бухгалтер Андрій Кельбас, юрисконсульт Олег Олексин і адміністративний секретар Ірина Паньків… Про них, про їх діла розповідає з екрана заступник генерального директора Юрій Безуглий.
   – Ви – наша гордість! – пафосно мовить Юрій Павлович. І це справді так: адже немало молодих спеціалістів "Карпатнатфохіму", беручи участь у різноманітних творчих конкурсах, які проводить великий "ЛУКОЙЛ", повертаються додому переможцями, здобуваючи призові місця. Для них, молодих, линуть музичні вітання від ансамблю "Дивограй", співачки Нелі Петрів, багатьох інших популярних виконавців Калуша. Грають скрипка і баян, вихилясом пішли залою дівчата, виконуючи східний танець…
   – Шановні наші! – говорить, звертаючись до молодих голова профкому заводоуправління Лариса Феш. – Мені приємно сьогодні бачити ваші сяючі обличчя. Рівно ж як і з відбитком турботи – на робочому місці. Ви ведете складні технологічні процеси – і це вам вдається. Ви обслуговуєте сучасне обладнання, не рівня тому, на якому колись працювали ми. Шана вам за це! Робімо все для того, аби наше підприємство процвітало!
   Ну як було не відповісти на ці чудові слова побажань голові ради молоді "КАРПАТНАФТОХІМу" і "ЛУКОРу" Іванові Лазоришину:
   – Ми дуже поважаємо всіх, хто віддав праці на нашому підприємстві десятки років, а нині – на заслуженому відпочинку. Нам приємно на вас дивитися. Адже залишилися  молоді духом. Не можу не скористатися можливістю і не подякувати адміністрації підприємства, яка всіляко старається, аби ми, молоді, підтримували контакт з ветеранами.
   І що роблять молоді? Від свого імені і від імені адміністрації вони вручають розчуленим ветеранам подарунки. І знову лунають пісні, присвячені учасникам зустрічі. Зворушливо, що й казати…
   До слова запрошується директор Калуського політехнічного коледжу Петро Гринькевич. Він у доброму настрої, бо бачить за столами не просто молодих спеціалістів. Багато з них – випускники коледжу.
   – Відчуваю себе тут рівним із вами, – зізнається Петро Петрович. – Адже знаю багатьох ветеранів, немало й знайомих молодих облич. І я радію. Від усвідомлення того, що в "КАРПАТНАФТОХІМі" і "ЛУКОРі" кожен четвертий-п’ятий працівник – наш випускник. Наш навчальний заклад підтримує тісні контакти з адміністрацією. Я щиро вдячний (і буду це говорити, поки буду жити) Сергієві Вікторовичу Чмихалову за ту предметну увагу, яку він приділяє коледжу. Ніхто з його директорів-попередників не допомагав так, як він. Ми наближаємося завдяки цій допомозі до європейського рівня Ми маємо від вас лабораторію, ще однієї такої, крім, звичайно вашої, на виробництві ВХ, в Україні годі знайти. Велике спасибі вам за розуміння! Адже торік ви прийняли до себе на роботу 30 наших випускників, немало влилося у ваш колектив і цьогорічних випускників. Оце – шефи! Оце – базове підприємство!
   А голова ради ветеранів підприємства Валентина Білецька, взявши до рук мікрофон, вже представляє молодим сивочолих. Говорить образно, вживаючи навіть гіперболи. З-під стільців, всміхається Валентина Миколаївна, на яких колись сиділи наші герої, іскри сипалися! Вони були надзвичайно енергійними, поривистими у справах. Як ось присутній на вечорі Любомир Ворона. 43 роки праці віддав він підприємству. І яких! Прийшов у 1964 році після закінчення Львівської політехніки. Починав з апаратника. Далі його службова драбина така: майстер зміни, апаратник дільниці, заступник начальника цеху, начальник цеху, заступник начальника виробництва, начальник виробництва і т. д. Скільки за плечима цієї скромної людини зробленого!
   Схожими стежками трудового сходження пройшли і багато інших присутніх на вечорі ветеранів. Як от Тарас Іванович Луців, Євгенія Миколаївна Мінькова… Про Івана Михайловича Підсадюка – окрема розмова. Нині він – керівник великого виробництва вінілхлориду і каустичної соди. А починав, як усі, зі скромних виробничих посад. Про що це свідчить? А про те, що і колись, і тепер молодому спеціалістові створюються всі умови для зростання.
   І ось надійшов той момент, коли до Георгія Петровича Кунєва посипалися запитання. Молодих цікавило багато що: від перспективи нашого нафтохімічного комплексу до, здавалося б, простого: чи може він, один із керівників, знайти час, аби поспілкуватися за бажанням когось із молодих. На останнє заступник генерального відповів, що готовий до зустрічі з будь-ким, лишень аби той бодай день наперед попередив. А перспектива підприємства… Великий і важливий інвестиційний проект – це запустити в дію розсолопровід, про який так багато мови. Освоївши родовище, що в сусідньому районі, і отримавши свою сіль, можна говорити про серйозне розширення підприємства: про будівництво ще одного виробництва ХіК, ще одного виробництва ПВХ-С. Тоді наше підприємство може стати величезним виробником ПВХ-смол, від чого піде догори його економіка.
   Цікавило молодих і питання прибуткової роботи підприємства. Що для цього потрібно? Заступник генерального відповідає: нові, найсучасніші технології. І праця. Велика праця. Особливо маркетингових служб, фінансистів, економістів…
   – Нині не головне виробити продукцію, – каже Георгій Петрович. – Важливо знайти ринок збуту.
   …Грала музика, дзвеніли пісні. Як приємно було бачити в колі справжніх друзів людей із посивілими скронями і ще зовсім юних працівників. Усі сходилися на думці, що зустріч поколінь однаково корисна: старшим освіжити в пам’яті роки своєї молодості, а молодшим – рівнятися на тих, хто своєю працею наближував сучасне  "КАРПАТНАФТОХІМу"…

    Петро Шевчук.

          


2011. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.

2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „КАРПАТНАФТОХІМі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.


червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.


Designed by Mak&ShV studio 
© Lukor