Про товариство
 

Новини

 

Історія

 

Соціальний розвиток

 

Благодійність і спонсорство

Виробництва
  Етилену і поліетилену
 

Хлорвінілу і каустичної соди

 

Продукція

Інвестиційні проекти
  Модернізація ВХМ

Комерційні пропозиції

Інформація ПрАТ "ЛУКОР"

Тендери

  Умови проведення
  Документація
  Оголошені тендери
  Інформація про переможців
Прес-релізи
Контакти
Регіон
  Місцеві новини
  Спортивні новини
"Нафтохімік"
  Спортивний клуб
  Футбольний клуб
Фотогалерея
"Калуський нафтохімік"
  Архів новин

 

 

Допомога калуських нафтохіміків була відчутною

   Із Будьоннівська (Ставропольський край, Росія) до Калуша повернулася група нафтохіміків виробництва етилену і поліетилену ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ", яка майже місяць (з 8-го жовтня по 5 листопада) допомагала колегам із суміжного підприємства "Ставролен" налагоджувати процес випуску продукції після об'ємних відновлювально-ремонтних робіт. Це вже друга поїздка наших спеціалістів на підприємство, що постраждало від пожежі калуські нафтохіміки місяцем раніше брали участь у пуску виробництва після ремонтну).
   На запрошення керівництва "Ставролену" у жовтні до Будьоннівська їздили: вдруге – начальники відділення цеху піролізу Василь Юрчишин, керівник групи та Андрій Михайлюк, старший майстер зміни Богдан Білик, а також апаратники піролізу Олексій Омельченко, Віктор Яковина і апаратник газорозділення Ігор Когут. Їх гарно зустріли. Поселили, як і у вересні, у готель "Невський". Розповідає керівник групи Василь Юрчишин:
   – Ми приїхали ввечері 8 жовтня. А вже зранку 9 жовтня прибули на виробництво, де отримали перепустки. Короткі інструктажі – і до роботи. Що приємно вразило? Те, що завод уже працював на повну потужність. Наші апаратники пішли працювати по змінах: обслуговували котел, печі піролізу. Ми з Андрієм Михайлюком допомагали начальнику відділення Олександрові Дмитрієнку (його колега начальник відділення котла і водопідготовки пішов у відпустку, то він залишився один на три відділення).
   Нас довго не треба було вводити в курс справи. Начальник цеху Григорій Чеснаков зранку розпорядиться, на якій ділянці потрібно виконати такий-то обсяг робіт, – і ми вже там. Готували до ремонту трубопроводи, здавали в ремонт піч, виконували вогневі роботи і т. ін. Виробництво ж майже ідентичне з нашим, чогось нового для себе не виявляли.
   Приємно було бачити, як іде процес. У роботі – всі 11 печей піролізу. Повністю оновлена операторна. Іноді надовше затримувалися біля якогось із моніторів. Обмінювалися досвідом. Ми розповідали, як у нас, вони показували, як у них.
   Із робочим часом не рахувалися. Ми з Михайлюком виходили на роботу і у вихідні. Річ у тому, що підприємство серйозно готувалося до роботи в зимовий період. Одному начальникові відділення Олександрові Дмитрієнку було складно проконтролювати, як іде підігрів, де з'явилися пропуски, де потрібно заізолювати трубопроводи тощо. На допомогу прийшли ми. Складали перелік робіт, відповідно до якого спеціалісти займалися ремонтом "супутників", ізоляцією, обігрівом "кіповських" приладів. Андрій більше чаклував біля котла і водопідготовки, я – біля печей.
   Час у роботі минав дуже швидко. Взагалі працювати, коли навколо тебе все в процесі, дуже цікаво. І атмосфера взаємостосунків була теплою.
   Мимо своєї уваги не залишив нас і генеральний директор підприємства Володимир Жуков. Він застав нас в операторній. Познайомився з нашими апаратниками. Своїм порадив вивідати у них, як у Калуші виконують той чи інший вид робіт, побажав усім плідної співпраці.
   І натяку не було на мовний бар'єр. Спілкувалися російською, оскільки більшість із нас цією мовою осягали знання в навчальних закладах (ще за часів СРСР). Працівники "Ставролену" були приємно здивовані від того, що, незважаючи на те, що ми вдома спілкуємося виключно українською, а в Будьонівську майже на їх рівні володіли російською.
   Вважаю, що ми залишили після себе на "Ставролені" добрий слід. А коли повернулися додому, то побачили, як в операторній виробництва монтують монітори. І в нас іде оновлення! Тепер ми уже сповна включилися в роботу на рідному підприємстві.
   Що зараз головне? Зберегти в належному стані обладнання в зимовий період. Треба повністю продути, опорожнити від вологи трубопроводи, все "кіповське" обладнання. А натомісць подати азот. І – постійний контроль. Старатимемося, щоб все було гаразд…

   Записав Петро Шевчук.

          


2011. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.

2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „КАРПАТНАФТОХІМі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.


червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.


Designed by Mak&ShV studio 
© Lukor