Про товариство
 

Новини

 

Історія

 

Соціальний розвиток

 

Благодійність і спонсорство

Виробництва
  Етилену і поліетилену
 

Хлорвінілу і каустичної соди

 

Продукція

Інвестиційні проекти
  Модернізація ВХМ

Комерційні пропозиції

Інформація ПрАТ "ЛУКОР"

Тендери

  Умови проведення
  Документація
  Оголошені тендери
  Інформація про переможців
Прес-релізи
Контакти
Регіон
  Місцеві новини
  Спортивні новини
"Нафтохімік"
  Спортивний клуб
  Футбольний клуб
Фотогалерея
"Калуський нафтохімік"
  Архів новин

 

 

Іван Підсадюк: "Випробувальний етап колективом цеху з виробництва ХіКС-М пройдено"

    Рік тому, першого жовтня 2010 року, колектив цеху з виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом (ХіКС-М) видав першу продукцію. Ця дата в історії ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" стала знаменною, адже на подію чекали, вона стала важливим етапом у подальшому розвитку підприємства. Як працювалося колективу нового цеху впродовж першого року експлуатації технологічного обладнання? Що запам’яталося в процесі освоєння суперсучасного виробництва? Про це, а також про інші аспекти з життя колективу розмова нашого кореспондента з начальником виробництва вінілхлориду і каустичної соди Іваном Підсадюком, який пережив усі етапи становлення нового виробництва, починаючи від його проектування. Є ще один знаковий момент цієї розмови: вона проходила в години, коли після планового ремонту установку готували до запуску…
   – Іване Михайловичу, чи не нагадує вам нині ситуація в цеху минулорічну, коли цех готували до пуску?
   – Схожість є. Як і торік, витримуємо тепер серйозний екзамен на кваліфікацію, професіоналізм. Але є й відмінність. Якщо торік пуск проходив за участю спеціалістів німецької фірми UHDE, що було великим плюсом, то тепер маємо запуститись самостійно. Поки що цей екзамен витримуємо…
   – До цього питання ще повернемося. Рік праці нового виробництва – це перша сходинка в новітній історії "КАРПАТНАФТОХІМу". У торішні переджовтневі дні увага всіх була звернута на цей об’єкт…
   – Так. Завдання перед нами стояло непросте. Збудували установку з високим рівнем технології. І ось підійшли до пуску. Як він пройде? Це залежало від новоствореного колективу, який формувався в ході будівництва. До нас прийшли і люди з досвідом, і зовсім молоді, після інститутів, особливо оператори. Як поведуть себе вони в період пуску? Чи сповна використають набуті в ході підготовки практичні навики? Що й казати, були переживання, які запам’ятаються на все життя. Бо під час пуску були деякі особливості. Тут дуже багато залежало від уміння оператора, від його досвіду, себто від людського фактора. Чи допускалися помилки? Траплялося. Але вони не вплинули на фактор пуску, бо вчасно виправлялися…
   – Це тривало довго?
   – Ні. До перших гарантійних випробувань. Люди ставали дедалі наполегливішими. З кожним днем все більше орієнтувалися в процесі, ставали спокійними, врівноваженими. Набуті знання успішно застосовувалися на практиці. А найскладніший випробувальний етап ми пройшли в певний період після 16 грудня 2010 року, коли цех покинули німці.
   – В чому полягала ця складність?
   – Я уже основну причину назвав. Нас покидали спеціалісти німецької фірми UHDE. Настав час, коли, вважали вони, ми можемо працювати самостійно. Отже, спертися на когось уже не було можливості: надійся сам на себе. Були різні ситуації, але нам вдалось з ними справитися. Люди відчули відповідальність, особливо оператори, майстри змін. Найбільше останні. Вони професійно зростали на очах. Їх дії в окремих ситуаціях оцінювалися як надто кваліфіковані.
   Багато похвального можна сказати і про операторів, апаратників на робочих місцях, і про інженерно-технічний персонал. Між ними до деталей відпрацьовано взаємозв'язок у найскладніших ситуаціях. Я дуже позитивно оцінюю їх роботу за весь період із початку пуску: завдання, які ставилися, були виконані, збоїв у роботі цеху не виникало. Це й засвідчило, що персонал не тільки готовий, але й уміє працювати самостійно.
   – І за цей період жодного разу не зверталися за допомогою до фірми UHDE?
   – Хіба у випадках, коли виникали незнайомі ситуації. Тоді отримували консультації фахівців німецької фірми, спілкуючись з ними по телефону. Але, повторююся, ми вже є "на коні", бо не тільки відчули власні сили, але й набули навиків. Ось і тепер. Як я вже нагадував, вперше самостійно запускаємося. Що нам допомагає в цьому? Ретельно дотримуємося всіх рекомендацій фірми UHDE. Не допускаємо відхилень від норм. Німці ж збудували у світі понад 150 таких, як у нас, установок. А у нас із ними контакти, як у добрих колег, зі щирими стосунками. Ще з часу проектувальних робіт, пусконаладки і гарантійних випробувань.
   – Ось запуститеся, що тоді?
   – Потрібно буде вивести цех на режим. Та чого цех? Цехи, бо й цех з виробництва хлорвінілу оживе. А далі виникатимуть питання, що стосуватимуться щоденної підтримки виробництва, забезпечення його роботи, функціонування підрозділів тощо. По цеху з виробництва хлорвінілу питань більше, особливо по обладнанню. Всі вони вимагають вирішення, звичайно, не миттєво, а поступово. Сподіваємося, що в перспективі будуть прийняті кардинальні рішення з реконструкції цеху ВХ, який тепер чи не найстаріший на підприємстві.
   – А як ви оцінюєте роботу колективу у ремонтний період? Самі ж бо, знаю, днювали тут і у вихідні…
   – І не тільки я. Багато хто з "ітеерівців" працює в позанормовий час. У народі кажуть: "Як постелиш – так і виспишся". Перефразовуючи поговірку, скажу: у цю гарячу пору кожна хвилина дорога, а отже віддача працівника не може бути зайвою. Я задоволений, що люди це розуміють і контролюють виробництво.
   – Іване Михайловичу, як ви особисто сприйняли надання обласною радою дозволу "КАРПАТНАФТОХІМу" на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Верхньострутинського родовища кам’яної солі?
   – Не тільки я, але й весь колектив – піднесено. Це ж – необхідність! Більшість таких, як наш, заводів у світі працюють на місцевій сировині. Рішення дуже правильне, адже після його втілення поліпшиться економіка всього підприємства. Мати таке родовище і не використовувати – це, вважаю, нерозумно.
   – Ви зустрічали прибулу з цього приводу делегацію з Рожнятівщини. Кажуть, відвідавши виробництво ХіКС-М, вони покидали його зовсім з іншим настроєм. Себто з позитивним?
   – Так. Я відчував, коли був посеред них на виробництві, що вони очікували побачити тут все, тільки не те, що побачили: сучасні корпуси, новітнє обладнання. Таке технічне оснащення нашого цеху розширило їм зіниці в очах. Не треба було бути технарем, аби не збагнути, з ким вони мають мати справу. Особливо до відвідин вони переживали, що в разі експлуатації родовища ми повертатимемо їм по зворотному трубопроводу шкідливі розчини, розсоли. Коли ми їм розказали про технологію, про той розчин і про те, які стадії очистки він проходитиме, перед тим, як повернеться назад, вони дуже були задоволені від почутого…
   – За підсумками роботи у серпні, що були підбиті на засіданні балансової комісії ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ", колектив цеху з виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом отримає найбільшу місячну премію…
   – Ми докладаємо і будемо докладати всіх зусиль, щоб сповна виконувати завдання, поставлені перед колективом. А колектив настроєний на роботу по-справжньому…

    Розмову вів Петро Шевчук.

          


2011. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.

2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „КАРПАТНАФТОХІМі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.


червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.


Designed by Mak&ShV studio 
© Lukor