Про товариство
 

Новини

 

Історія

 

Соціальний розвиток

 

Благодійність і спонсорство

Виробництва
  Етилену і поліетилену
 

Хлорвінілу і каустичної соди

 

Продукція

Інвестиційні проекти
  Модернізація ВХМ

Комерційні пропозиції

Інформація ПрАТ "ЛУКОР"

Тендери

  Умови проведення
  Документація
  Оголошені тендери
  Інформація про переможців
Прес-релізи
Контакти
Регіон
  Місцеві новини
  Спортивні новини
"Нафтохімік"
  Спортивний клуб
  Футбольний клуб
Фотогалерея
"Калуський нафтохімік"
  Архів новин

 

 

Афера чи виконання угоди про співпрацю?

   Спочатку на сесії Калуської міської ради, а вже згодом на шпальтах окремих міських видань була оприлюднена інформація про те, що міський голова Ігор Насалик вважає аферою те, що в 2003 році, згідно з відповідними рішеннями міської ради, було вилучено у ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" 110 га землі та переведено у землі запасу міської ради. А тепер як міський голова, так і начальник земельного відділу міськради Володимир Мельник (г-та "Вікна" від 27.09.2013р.) пробують переконати усіх у тому, наскільки це рішення неправильне і що міська казна втрачає через це 7 млн. грн. у рік.
   У зв'язку з такою ситуацією за вказівкою І.Насалика будуть готуватися відповідні звернення у Держсільгоспінспекцію, відповідні екологічні органи, зважаючи на те, що дана земля є нічим іншим, як охоронною зоною підприємства, а тому її не можна вилучати та використовувати на інші потреби, в тому числі й на сільськогосподарські. Тож з метою, так би мовити, торжества справедливості та законності міська рада буде вимушена звернутися і до суду, якщо, звичайно, калуські нафтохіміки не погодяться добровільно повернути собі ці землі.
   Отакої! Виходить, що до обрання міським головою Калуша Ігоря Насалика усі попередні рішення Калуської міської ради І, ІІ, ІІІ і IV демократичних скликань можна анульовувати, переглядати і вважати їх неправомірними? І це при тому, що під час перебування на посаді міського голови Романа Сушка, а саме у цей період приймалося депутатами рішення про вилучення цих земельних ділянок, було чимало і дискусій, і суперечок щодо погодження положень Угоди про співпрацю, яка в урочистій обстановці була підписана 27 червня 2002 року на майдані Конституції, що неподалік старої міської ратуші та навпроти районного Будинку культури. Згідно з цим документом та доповненнями до нього, конкретні зобов'язання взяли на себе як підприємство "ЛУКОР" та компанія "ЛУКОЙЛ-Нафтохім", так і міська рада.
   Що стосується зобов'язань нафтохіміків та їх інвестора, то вони були виконані та багатьом калушанам пам'ятні ще і сьогодні. Адже мова йде про завершення будівництва нової школи, у якій зараз знаходиться Калуська гімназія та ЗОШ №11, де навчаються учні початкових класів. На ці потреби у 2002-2003 роках у цілому було використано більше 4 млн. гривень. А ще на 4,8 млн. гривень підприємство та компанія "ЛУКОЙЛ-Нафтохім" надали фінансову допомогу на розвиток комунального господарства міста, 3 млн. грн. – для будівництва трьох локальних котелень у житлових масивах. Крім того, згідно з Угодою, надавалася грошова дотація "Міськводоканалу" (нині – "Водотеплосервіс") на списання боргів комунальних підприємств міста (500 тис. грн.), на покриття затрат за очистку господарсько-побутових стоків (1250 тис. грн.), на заміну і реконструкцію магістральних водопроводів у центральній частині міста (1100 тис. грн.). Також безоплатно було передано в комунальну власність міста будівлі та обладнання котельні цеху паропостачання на вул.Фабричній, будівлі, споруди і майданчик автотранспортного цеху, проведено реконструкцію міського стадіону "Хімік" й інше.
   Зрозуміло, що і місто, згідно з Угодою, взяло на себе ряд зобов'язань, в тому числі і прийом на баланс міської ради тих земельних ділянок, що підприємством не використовувалися і які могли б стати місцем для спорудження нових промислових об'єктів, створення додаткових робочих місць, зважаючи на уже існуючу інженерну інфраструктуру з газо- та водозабезпечення, залізничного сполучення, наявність поряд теплоелектроцентралі й інше. І це є навіть не допомога місцевої влади підприємству, а виконання нею і міським головою своїх обов'язків перед громадою.
   Окрім цього, міська рада тодішнього четвертого демократичного скликання взяла на себе зобов'язання з розробки і впровадження програми сприяння інвестиційній діяльності ЗАТ "ЛУКОЙЛ-Нафтохім" у місті Калуші, виділення земельних ділянок у центрі міста під будівництво офісів "ЛУКОЙЛ-Нафтохіму", "ЛУКОРу" та їх партнерів, надання підприємству дозволу на утворення нових і модернізацію діючих виробництв, виділення для працівників підприємства земельних ділянок для городів, будівництва гаражів та житла, прийняття у комунальну власність міста басейну "Посейдон" та чотирьох гуртожитків зі збереженням у них квоти (30%) для працівників підприємства.
   Як бачимо, чимало з того, що було передбачено Угодою про співпрацю, виконується, а чимало – ні. Думається, що керівництво нинішньої міської ради було б не в захваті від того, якби підприємство захотіло в судовому порядку повернути собі, скажімо, басейн "Посейдон" чи гуртожитки, аби потім їх продати і заробити кошти. Але це вже, як мовиться, з серії фантазій. Так само, як і намір міської ради віддати "КАРПАТНАФТОХІМу" ті 110 га землі, які, згідно з Угодою про співпрацю, були у підприємства "ЛУКОР" вилучені.
   Адже навіть через 10 років з часу прийняття рішення сесією Калуської міськради (№324 від 30.10. 2003 р.) для цього не тільки немає жодних юридичних підстав, а й навіть аморально це робити. Бо, по-перше, законність рішення місцевих органів влади є на обов'язковому контролі прокуратури та інших відповідних державних органів. По-друге, не менш важливою стороною з приводу висловлювань щодо ймовірності "афери", є нинішнє становище підприємства. Після усіх гучних заяв про відновлення роботи виробництв "КАРПАТНАФТОХІМу", суттєвих зрушень у цьому процесі поки що не видно. І це при тому, що робота підприємства потрібна не лише його колективу, а всій Україні. Задля цього прем'єр-міністр і уряд держави роблять, здавалось би, все можливе, але поки що на законодавчому рівні ці наміри не знайшли підтримки.
   Дивує у зв'язку з цими висловлюваннями й те, що, зважаючи на вкрай важке нинішнє фінансове становище Калуського нафтохімічного комплексу, міська рада не спромоглася віднайти шляхів погашення заборгованості свого комунального підприємства "Водотеплосервіс" перед ПрАТ "ЛУКОР" за очистку господарсько-побутових стоків. На даний час сума цієї заборгованості уже сягнула 50 млн. гривень.
   – Як таке сталося, що виникла аж така заборгованість? – напрошується запитання. А виникла вона насамперед тому, що міська рада і особисто її голова скористалися тим, що керівництво підприємств "КАРПАТНАФТОХІМ" і "ЛУКОР" ніколи не підуть на те, щоб перекрити засувку на колекторі і припинити прийом міських господарсько-побутових стоків. У результаті, починаючи з 2006 року, КП "Водотеплосервіс" не заплатило нафтохімікам за цю послугу жодної копійки, хоча обидва промислові підприємства регулярно сплачують у міський бюджет кошти у виді податку за землю і орендної плати на суму більше одного мільйона гривень щомісячно, які мали б владою міста використовуватися для поліпшення екологічної ситуації в регіоні та стану міських комунальних об'єктів.
   Насамкінець хочеться сказати і про те, що калуські нафтохімічні підприємства "КАРПАТНАФТОХІМ" і "ЛУКОР" здійснюють свою діяльність у відповідності з існуючим в Україні законодавством, водночас беручи активну участь у реалізації соціальних проектів як у місті Калуші, так і на Прикарпатті. Тому у їх керівництва немає сьогодні підстав та потреби відгукуватися на фінансові побажання місцевих керівників, яким вони необхідні для самозаспокоєння та підтримки авторитету.

   Анатолій Гетьманчук.

          


2011. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.

2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „КАРПАТНАФТОХІМі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.


червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.


Designed by Mak&ShV studio 
© Lukor